підтавати
ПІДТАВА́ТИ, ає́, недок., ПІДТА́НУТИ, не, док. Танути потроху, знизу або з країв.
На весняному сонці опівдні підтає сніг (Тулуб, В степу.., 1964, 7);
[Пастух:] Якби добре сонечко пригріло, то все б таки хоч трошечки підтала [шкляна гора] (Л. Укр., II, 1951, 200).
Словник української мови (СУМ-11)