підталий
ПІДТА́ЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. до підта́нути.
Кучугури [снігу], підталі з південного боку, дивовижно стали схожі на білих вовків (З. Тулуб).
2. у знач. прикм. Трохи, злегка розталий.
Василько тулився до матері, обколупуючи на її рукавах підталий лід (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)