Словник української мови в 11 томах

підталий

ПІДТА́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до підта́нути.

Кучугури [снігу], підталі з південного боку, дивовижно стали схожі на білих вовків (Тулуб, В степу.., 1964, 11).

2. у знач. прикм. Трохи, злегка розталий.

Василько тулився до матері, обколупуючи на її рукавах підталий лід (Кучер, Вогник, 1952, 25).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підталий — підта́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. підталий — див. мокрий  Словник синонімів Вусика
  3. підталий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до підтанути. 2》 у знач. прикм. Трохи, злегка розталий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підталий — ПІДТА́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до підта́нути. Кучугури [снігу], підталі з південного боку, дивовижно стали схожі на білих вовків (З. Тулуб). 2. у знач. прикм. Трохи, злегка розталий. Василько тулився до матері, обколупуючи на її рукавах підталий лід (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах