підтакувач

ПІДТА́КУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто підтакує або має звичку підтакувати.

Найбільша насолода для Гаркуші за столом, — щоб дали йому змогу всмак набалакатись,.. щоб сиділи при цьому в нього по праву й по ліву руку покладливі підтакувачі (Гончар, І, 1959, 30);

В оповіданні.. письменник вдається до гостро-сатиричного зображення підлабузника, безпринципного підтакувача (Вітч., 10, 1963, 109).

Значення в інших словниках

1. підтакувач — підта́кувач іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. підтакувач — див. балакучий; підлабузник; слабодухий  Словник синонімів Вусика
3. підтакувач — -а, ч., розм. Той, хто підтакує або має звичку підтакувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підтакувач — ПІДТА́КУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто підтакує або має звичку підтакувати. Найбільша насолода для Гаркуші за столом, – щоб дали йому змогу всмак набалакатись, .. щоб сиділи при цьому в нього по праву й по ліву руку покладливі підтакувачі (О.  Словник української мови у 20 томах