підтакувач —
підта́кувач іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
підтакувач —
-а, ч., розм. Той, хто підтакує або має звичку підтакувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підтакувач —
ПІДТА́КУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто підтакує або має звичку підтакувати. Найбільша насолода для Гаркуші за столом, – щоб дали йому змогу всмак набалакатись, .. щоб сиділи при цьому в нього по праву й по ліву руку покладливі підтакувачі (О.
Словник української мови у 20 томах
підтакувач —
ПІДТА́КУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто підтакує або має звичку підтакувати. Найбільша насолода для Гаркуші за столом, — щоб дали йому змогу всмак набалакатись,..
Словник української мови в 11 томах