Словник синонімів Вусика

балакучий

I

багатомовний, багатослівний, базіка, базікало, байкий, байчар (діал.), балаболка, балабон, балабонистий, балагула, балагур, балакайло, балакало, балакливий, балаклій, балакослівний, балакуватий, балакун, балакучий, балакушко; балалай, балалайка, балалайкало, баляндрасник, балясник, барабон, бевкало, белькотун, бесідливий, бовкало, бовкун, болтай, болбот, болботливий, больботун, бомкало, бонкало, брехачка, брязкало, буркотливий, буркотун, буркун, бурмак, бурмака, бурчій, велемовний, велеречивий, великомовний, воркіт, воркун, вуркітливий, вуркотун, гавкач, гавкун, гала-балай, галай-балай, галакливий, гелготливий, гелготун, говіркий, говірливий, говірний, говорильник, говорливий, говорун, говорушко, говорючий, гомінкий, гомінливий, гомонливий, гомонуха, гомонючий, губошльоп, двоязикий, дереберя, джеркотун, дзвонар, дзявкало, дзявкун, довгоязикий, долдон, дудра, дудрак, дудрик, дудрош, дурноляп, замелуватии, замелюха, зікратий, златоуст (ірон.), калатайло, квоктун, квочка (про жінок), клеветун, краснобай, красномовець, красномовний, кукуріка, кукурікало, кукурічка, лембур (діал.), лембуристий, лементливий, лепетайло, лепетень, лепетливий, лепетуль, лепетулька, лепетун, лепетушко, лепетючий, лепетя, лепетянь, лепотій, лепотяч, лопотайло, лопотень, лопотин, лопотун, лотока, ляпагуз, ляпало, ляскітливий, ляскотливий, ляскун, ляскучий, льопало, марнослов, марнословець, мелун, мимрій, мимря, миркотило, миркотій, миркотун, мівний, мовний, мовлячий, муркітливий, муркотило, муркотун, муркотючий, муха-говоруха, невгомонний, невмовкаючий, невмовчний, незакрийрот, незмовкаючий, немовчний, патякало, пасталака, пасталакуватий, пащекуватий, перепендя, пишномовний, підгавкувач, підтакувач, плетун, проречистий, просторіка, просторікуватий, пустобрех, пустограк, пустодзвін, пустомеля, пустомолот, пустослов, речистий, ротатий, салабон, салабонистий, скоромовний, слизькоязикий, словокрут, словолюб, словолюбний, словоплинний, словоохочий, словохітний, сорока, стоустий, стоязикий, суєслов, талалай, талалайкало, талалайко, тарахкало, теліпайло, теліпатор, теревенистий, теревеня, теркотливий, толобонистий, торохкало, торохтій, торохтілка, торохтун, точиляс, тріпач, тріпло, тріполог, трибунщик, триндикало, триндичиха (про жінок), тулумбасистий, туркітливий, туркотливий, фанфарон (зарозумілий базіка), хававкало, цвеник, цвіркотливий, цвіркун, цокотливий, цокотун, шарманка, швидкограй, шевкало, шепітливий, щебетливий, щебетун, щебетушко, язикань, язикатий, язиколяп, язикуватий

Фразеологічні синоніми: багатий на слово; базарна баба; балакає без порядку; балакучий, як радіодинамік; балакучка напала; балачкою знайде на двох халепу; без балакні, як без хліба; бідовий на язик; виграє на словах, як на цимбалах; дихає язиком; власним язиком розтовк собі носа; вся сила в рот пішла; вулицю язиком підмітає; гарячий на язик; говорить стрічному й поперічному; говорить у перемішку; говорить у пересилку; говорить, як з рукава сипле; говорить, як шовком гаптує; голінний до балачки; губа, як на коловороті гуляє; гуде, як вітер у порожньому димарі; гуде, як вода в лотоках; гуде, як чотири вітри в лісі; два роти має: одним їсть, другим бреше; з його язиком тільки полумиски лизати; зуби й губи говорять; кидає словами, як пес хвостом; клепаний на язик; клепа язиком; легкий на слово; лепетливий Савочка; ляпає язиком, як по воді батогом; має губи, як халяви; має губу від уха до уха; має довгий язик; має неледачий язик; має язика не в кишені; має язик з підкладкою; масний на язик; меле, як з гарячки; меткий на слово; меткий на язик; мозолі на язиці; на словах, наче на кобзі; на слові не спіткнеться; недерзкий на язик; не рот — ціла верша; одна голова на десять язиків; орудує язиком, як циган пужалном; пащекує, як ворона на відлигу; під язиком горошина муляє; пробалакає й царство небесне; проворний на язик; робить з писка халяву; розстрілює кулеметною чергою; рот, хоч возом заїжджай; рясно сипле словами; сверблячка язика; сипле словами, як пшоном; сипле слова, як зерно на кіш; стрекоче, мов сорок сороків сорок; торохтить, як бубон; торохтить, як вітряк; торохтить, як чорт на коробці; торочить, як дратвою строчить; тримає язика в себе за поясом; у язика щодня свято; хапкий на мову; швидкий на язик; шпаркий на язик; щебече, як соловейко; язика аршином не зміряєш; язиката Феська; язик без кісток; язик добряче підвішений; язик до вух дістає; язик із прив'язі спущений; язик із собачого хвоста; язиком гори ворочає; язиком, мов ціпом молотить; язик на припоні не вдержить; язик не має спочинку; язик повертається на порожньому ходу; язик поза вухами літає; язик поза ушима теліпається; язик працює, як терниця; язик розв'язався; язик, як дзига; язик, як калатало; язик, як литовський ціп; язик, як лопатень; язик, як млин; язик на коловороті ґуля; язик, як помело; язик, як у соборного дзвона; язик, як у хлопчака диркавка; язик, як у чорта хвіст

Приповідки про балакучих: Отакого язицюру на підошву — зносу б не було! Заторохтіла Солоха, наче діжка з горохом. Леська та Феська хоч якого дзвона перегудуть. Нащо нам музики, коли довгі язики? Говорила сама в хаті, бо ні з ким було. За вашим торгом нашого ярмарку не чути. Отакі, матінко, лихі люди: як напало на мене семеро перекупок, то ледве одгризлась. Говорила-балакала до самої смерті, перед смертю взяла мазницю, пішла по мед. Говорила покійниця, поки й пуп розв'язався. Балакай, пане Свириде, побачимо, що з того вийде. Балачки-триндички що в матері, що в дочки. В язиці ціп—де схочу, то змолочу. Аж до діброви чути ваші розмови. Хоч варила, не варила, аби добре говорила. Дві губи й тридцять два зуби одного язика не вдержать. Хоче разом бути і за попа, і за дяка. Така, що постав сім терниць, то переб'є. Це млин тільки чортам табак молоти. Не в попи, так у дзвонарі пішов. Шелестить, як віник по хаті. Як говорить, то собаці не дасть гавкнути. Язик лепече, а голова не знає. Язик свербить, мов бік у коростявої коняки. Язик у роті скаче, як градом по шибці. Що на гадці, те й на язиці. Наговорить міх, торбу ще й два оберемки. Наговорить стільки, що й за пазуху не сховаєш. Наговорить на цілий тиждень. Наговорить стільки, що й у шапку не збереш. Цокотить, наче взяв у рот гарячої каші. Не підріж собі горла язиком! (жартома застерігають балакучого). Такий щебетливий, ніби гороб'ячу голову з'їв

II

див. балакучий

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. балакучий — (який любить поговорити взагалі) говіркий, балакливий, гомінкий, гомінливий, (з негативним відтінком) язикатий, (про жінок, дітей) щебетливий, цокотливий.  Словник синонімів Полюги
  2. балакучий — балаку́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. балакучий — Говіркий, балакливий, лепетливий, гомінливий, кн. велемовний, (- жінку) щебетливий, неґ. язикатий, слизькоязикий.  Словник синонімів Караванського
  4. балакучий — -а, -е. Який любить багато балакати, який багато говорить.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. балакучий — БАЛАКУ́ЧИЙ, а, е. Який любить багато балакати, який багато говорить. Та, здається, на йому [Лушні] й шкура говорила, такий балакучий (Панас Мирний); Бжеський був надто балакучий і за келехом міг розпатякати багато зайвого (З.  Словник української мови у 20 томах
  6. балакучий — БАГАТОМО́ВНИЙ (який має звичку висловлюватися надто широко, докладно), БАГАТОСЛІ́ВНИЙ рідше, ВЕЛЕМО́ВНИЙ, ВЕЛЕРЕЧИ́ВИЙ заст., ірон., ШИРОКОМО́ВНИЙ рідше, ВЕЛИКОМО́ВНИЙ рідше.  Словник синонімів української мови
  7. балакучий — Балаку́чий, -ча, -че; -ку́чі, -чих  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. балакучий — БАЛАКУ́ЧИЙ, а, е. Який любить багато балакати, який багато говорить. Та, здається, на йому [Лушні] й шкура говорила, такий балакучий (Мирний, І, 1949, 260); Бжеський був надто балакучий і за келехом міг розпатякати багато зайвого (Тулуб, Людолови, І...  Словник української мови в 11 томах
  9. балакучий — Балакучий, -а, -е = балакливий. Там така приязна та балакуча жінка. Кобел. у. Аби були слухачі, а наш Круглий оповідач дуже балакучий. Ком. II. 68.  Словник української мови Грінченка