Орфографічний словник української мови

підтакувач

підта́кувач

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підтакувач — див. балакучий; підлабузник; слабодухий  Словник синонімів Вусика
  2. підтакувач — -а, ч., розм. Той, хто підтакує або має звичку підтакувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підтакувач — ПІДТА́КУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто підтакує або має звичку підтакувати. Найбільша насолода для Гаркуші за столом, – щоб дали йому змогу всмак набалакатись, .. щоб сиділи при цьому в нього по праву й по ліву руку покладливі підтакувачі (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. підтакувач — ПІДТА́КУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто підтакує або має звичку підтакувати. Найбільша насолода для Гаркуші за столом, — щоб дали йому змогу всмак набалакатись,..  Словник української мови в 11 томах