підтакувач
ПІДТА́КУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто підтакує або має звичку підтакувати.
Найбільша насолода для Гаркуші за столом, — щоб дали йому змогу всмак набалакатись,.. щоб сиділи при цьому в нього по праву й по ліву руку покладливі підтакувачі (Гончар, І, 1959, 30);
В оповіданні.. письменник вдається до гостро-сатиричного зображення підлабузника, безпринципного підтакувача (Вітч., 10, 1963, 109).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підтакувач — підта́кувач іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- підтакувач — див. балакучий; підлабузник; слабодухий Словник синонімів Вусика
- підтакувач — -а, ч., розм. Той, хто підтакує або має звичку підтакувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підтакувач — ПІДТА́КУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто підтакує або має звичку підтакувати. Найбільша насолода для Гаркуші за столом, – щоб дали йому змогу всмак набалакатись, .. щоб сиділи при цьому в нього по праву й по ліву руку покладливі підтакувачі (О. Словник української мови у 20 томах