підтакувач
ПІДТА́КУВАЧ, а, ч., розм.
Той, хто підтакує або має звичку підтакувати.
Найбільша насолода для Гаркуші за столом, – щоб дали йому змогу всмак набалакатись, .. щоб сиділи при цьому в нього по праву й по ліву руку покладливі підтакувачі (О. Гончар);
В оповіданні .. письменник вдається до гостро-сатиричного зображення підлабузника, безпринципного підтакувача (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підтакувач — підта́кувач іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- підтакувач — див. балакучий; підлабузник; слабодухий Словник синонімів Вусика
- підтакувач — -а, ч., розм. Той, хто підтакує або має звичку підтакувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підтакувач — ПІДТА́КУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто підтакує або має звичку підтакувати. Найбільша насолода для Гаркуші за столом, — щоб дали йому змогу всмак набалакатись,.. Словник української мови в 11 томах