1. Великий тлумачний словник сучасної мови

підтакувач

підта́кувач

-а, ч., розм.

Той, хто підтакує або має звичку підтакувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підтакувач — підта́кувач іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. підтакувач — див. балакучий; підлабузник; слабодухий Словник синонімів Вусика
  3. підтакувач — ПІДТА́КУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто підтакує або має звичку підтакувати. Найбільша насолода для Гаркуші за столом, – щоб дали йому змогу всмак набалакатись, .. щоб сиділи при цьому в нього по праву й по ліву руку покладливі підтакувачі (О. Словник української мови у 20 томах
  4. підтакувач — ПІДТА́КУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто підтакує або має звичку підтакувати. Найбільша насолода для Гаркуші за столом, — щоб дали йому змогу всмак набалакатись,.. Словник української мови в 11 томах