1. Словник української мови у 20 томах

підтакувати

ПІДТА́КУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. Погоджуватися з чиєю-небудь думкою, висловлюванням, звичайно повторюючи “так” або інші підтверджуючі згоду слова.

А суддя нічогісінько, іще підтакує: – Так, так, душко, так (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Еге, – підтакувала за старим і Михайлиха (П. Козланюк).

2. Схвалювати, підтримувати чиї-небудь дії, вчинки.

Була собі у одних людей дочка, та дуже лінива, ні до якої роботи не візьметься, .. та ще й мати у неї була така, що підтакувала їй (з казки);

Огляд робить Буйко, Кость Назарович здебільшого тільки підтакує (Яків Баш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підтакувати — підта́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підтакувати — див. балувати; говорити; згоджуватися; лестити; піддобрюватися Словник синонімів Вусика
  3. підтакувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Погоджуватися з чиєю-небудь думкою, висловлюванням, звичайно повторюючи "так" або інші слова на потвердження згоди. 2》 Схвалювати, підтримувати чиї-небудь дії, вчинки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підтакувати — ПОГО́ДЖУВАТИСЯ з ким (бути згодним з кимсь; схвалювати чиїсь думки, вчинки і виявляти це зовні), ГОДИ́ТИСЯ, ЗГО́ДЖУВАТИСЯ, ВТОРУВА́ТИ кому, ПРИТА́КУВАТИ кому, ПІДТА́КУВАТИ кому, ПОТАКА́ТИ (ПОТА́КУВАТИ) кому, розм., ПІДДА́КУВАТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
  5. підтакувати — ПІДТА́КУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Погоджуватися з чиєю-небудь думкою, висловлюванням, звичайно повторюючи «так» або інші підтверджуючі згоду слова. А суддя нічогісінько, іще підтакує: — Так, так, душко, так (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  6. підтакувати — Підтакувати, -кую, -єш гл. = підтакати. Словник української мови Грінченка