підтакувати

ПІДТА́КУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. Погоджуватися з чиєю-небудь думкою, висловлюванням, звичайно повторюючи «так» або інші підтверджуючі згоду слова.

А суддя нічогісінько, іще підтакує: — Так, так, душко, так (Кв.-Осн., II, 1956, 280);

— Еге, — підтакувала за старим і Михайлиха (Козл., Ю. Крук, 1957, 345).

2. Схвалювати, підтримувати чиї-небудь дії, вчинки.

Була собі у одних людей дочка, та дуже лінива, ні до якої роботи не візьметься, ..та ще й мати у неї була така, що підтакувала їй (Укр.. казки, легенди.., 1957, 410);

Огляд робить Буйко, Кость Назарович здебільшого тільки підтакує (Баш, П’єси, 1958, 36).

Значення в інших словниках

1. підтакувати — підта́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підтакувати — див. балувати; говорити; згоджуватися; лестити; піддобрюватися  Словник синонімів Вусика
3. підтакувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Погоджуватися з чиєю-небудь думкою, висловлюванням, звичайно повторюючи "так" або інші слова на потвердження згоди. 2》 Схвалювати, підтримувати чиї-небудь дії, вчинки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підтакувати — ПІДТА́КУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Погоджуватися з чиєю-небудь думкою, висловлюванням, звичайно повторюючи “так” або інші підтверджуючі згоду слова. А суддя нічогісінько, іще підтакує: – Так, так, душко, так (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. підтакувати — ПОГО́ДЖУВАТИСЯ з ким (бути згодним з кимсь; схвалювати чиїсь думки, вчинки і виявляти це зовні), ГОДИ́ТИСЯ, ЗГО́ДЖУВАТИСЯ, ВТОРУВА́ТИ кому, ПРИТА́КУВАТИ кому, ПІДТА́КУВАТИ кому, ПОТАКА́ТИ (ПОТА́КУВАТИ) кому, розм., ПІДДА́КУВАТИ кому, розм.  Словник синонімів української мови
6. підтакувати — Підтакувати, -кую, -єш гл. = підтакати.  Словник української мови Грінченка