підтакувати
ПІДТА́КУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. Погоджуватися з чиєю-небудь думкою, висловлюванням, звичайно повторюючи “так” або інші підтверджуючі згоду слова.
А суддя нічогісінько, іще підтакує: – Так, так, душко, так (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Еге, – підтакувала за старим і Михайлиха (П. Козланюк).
2. Схвалювати, підтримувати чиї-небудь дії, вчинки.
Була собі у одних людей дочка, та дуже лінива, ні до якої роботи не візьметься, .. та ще й мати у неї була така, що підтакувала їй (з казки);
Огляд робить Буйко, Кость Назарович здебільшого тільки підтакує (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)