підтикатися
ПІДТИ́КАТИСЯ див. підтика́тися.
ПІДТИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДТИ́КАТИСЯ, підти́чуся, підти́чешся і підти́каюся, підти́каєшся і ПІДІТКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм.
1. Підбираючи поли, нижні краї свого одягу, підгортати їх під що-небудь.
Еней в сю путь якраз зібрався, Шкапові чоботи набув, Підтикався, підперезався І пояс цупко підтягнув (І. Котляревський);
Підтикалася [Славка] і босими ногами забрела у воду (С. Чорнобривець).
2. тільки недок. Пас. до підтика́ти.
Словник української мови (СУМ-20)