підтикатися

ПІДТИ́КАТИСЯ див. підтика́тися.

ПІДТИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДТИ́КАТИСЯ, підти́чуся, підти́чешся і підти́каюся, підти́каєшся і ПІДІТКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм.

1. Підбираючи поли, нижні краї свого одягу, підгортати їх під що-небудь.

Еней в сю путь якраз зібрався, Шкапові чоботи набув, Підтикався, підперезався І пояс цупко підтягнув (Котл., І, 1952, 126);

Підтикалася [Славка] і босими ногами забрела у воду (Чорн., Пісні.., 1958, 83).

2. тільки недок. Пас. до підтика́ти.

Значення в інших словниках

1. підтикатися — підти́катися дієслово недоконаного виду підтика́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підтикатися — I підт`икатисядив. підтикатися. II підтик`атися-аюся, -аєшся, недок., підтикатися, підтичуся, підтичешся і підтикаюся, підтикаєшся і підіткнутися, -нуся, -нешся, док., розм. 1》 Підбираючи поли, нижні краї свого одягу, підгортати їх під що-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до підтикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підтикатися — ПІДТИ́КАТИСЯ див. підтика́тися. ПІДТИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДТИ́КАТИСЯ, підти́чуся, підти́чешся і підти́каюся, підти́каєшся і ПІДІТКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм. 1. Підбираючи поли, нижні краї свого одягу, підгортати їх під що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. підтикатися — Підтикатися, -каюся, -єшся сов. в. підтикатися, -чуся, -чешся и підіткну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Подтыкаться, подоткнуться, подсунуться. Підтикалась, підсмикалась, йду гречки косити, а щоб мені запашіти та й не заросити. н.  Словник української мови Грінченка