підтоптувати
ПІДТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., кого, що, розм.
1. Топтати, давити, затоптувати, підминаючи під себе ногами.
* Образно. Раптом криги скочили на диби і підтоптали під себе обох... (Є. Кравченко).
2. Трохи зношувати (взуття).
3. Тривалою ходьбою стомлювати (ноги).
– Чи далеко ще та Московщина? – питали вони .. – Та ще підтопчем ноги (Панас Мирний);
Гапочка зовсім підтоптала свої ніжки (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)