підтоптувати
ПІДТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., перех., розм.
1. Топтати, давити, затоптувати, підминаючи під себе ногами.
*Образно. Раптом криги скочили на диби і підтоптали під себе обох… (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 55).
◊ Підтопта́ти під но́ги див. нога́.
2. Трохи зношувати (взуття).
3. Тривалою ходьбою стомлювати (ноги).
— Чи далеко ще та Московщина? — питали вони.. — Та ще підтопчем ноги (Мирний, II, 1954, 118);
Гапочка зовсім підтоптала свої ніжки (Ю. Янов., І, 1954, 104).
Словник української мови (СУМ-11)