підтоптатися

ПІДТОПТА́ТИСЯ, топчу́ся, то́пчешся, док., розм.

1. Стомитися від тривалого ходіння, топтання і т. ін.

Вечір закінчився танцями.. Піп так підтоптався, що ледве ногами плутав (Мирний, III, 1954, 197);

На другій годині мандрівки, зовсім підтоптавшись, експедиція спинилася перед під’їздом готелю «Британія» (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 322).

2. Трохи зноситися (про взуття).

Мої чоботи за зиму підтоптались (Юхвід, Оля, 1959, 111);

// перен. Втратити силу, міцність, ослабнути від старості.

— Мотря молода, то нехай робить, а я вже стара, підтопталась (Н.-Лев., II, 1956, 287);

Я тебе не вийду виряджати, Підтопталась, сину, твоя мати, Материній старості повір (Бичко, Сійся.., 1959, 270);

*Образно. — Ну, знаєте, товаришу, — Максим підвівся, — інформація у вас підтопталася (Рибак, Час.., 1960, 182).

Значення в інших словниках

1. підтоптатися — підтопта́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підтоптатися — -топчуся, -топчешся, док., розм. 1》 Стомитися від тривалого ходіння, топтання і т. ін. 2》 Трохи зноситися (про взуття). || перен. Втратити силу, міцність, ослабнути від старості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підтоптатися — ПІДТОПТА́ТИСЯ, топчу́ся, то́пчешся, док., розм. 1. Стомитися від тривалого ходіння, топтання і т. ін. Вечір закінчився танцями .. Піп так підтоптався, що ледве ногами плутав (Панас Мирний); На другій годині мандрівки, зовсім підтоптавшись...  Словник української мови у 20 томах
4. підтоптатися — ПОСТА́РІ́ТИ (стати старим, старшим), ПОСТАРІ́ШАТИ, ЗІСТА́РІТИ (ЗСТА́РІТИ), ПОСТА́РИТИСЯ, ЗІСТА́РІТИСЯ (ЗОСТА́РІТИСЯ) (ЗСТА́РІТИСЯ) розм., ЗІСТА́РИТИСЯ (ЗОСТА́РИТИСЯ) (ЗСТА́РИТИСЯ) розм., ПОСТА́РІ́ТИСЯ розм., ПРИСТА́РІТИ розм., ПРИСТА́РІТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. підтоптатися — Підтопта́тися, -чу́ся, -чешся, -чуться  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. підтоптатися — Підтоптатися, -пчуся, -чешся гл. 1) Устать отъ ходьбы. 2) Состарѣться, ослабѣть отъ старости. Я свою вже часточку прожив, слава Богу, підтоптався. Шевч. 103.  Словник української мови Грінченка