підтяжка

ПІДТЯ́ЖКА, и, ж.

1. Дія за знач. підтягти́, підтяга́ти.

2. перев. мн. Пристосування для підтримування штанів; шлейки.

Костюченко, умитий, причесаний, в білій сорочці, в яку хрестом врізалися підтяжки, перелистував книжку в цупкій оправі (Григорій Тютюнник);

Підійшов [Василько] на край лежанки – в полотняних штаненятах з підтяжкою через плече, зупинився (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. підтяжка — підтя́жка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. підтяжка — [п'ід(')т’ажка] -жкие, д. і м. -т'аз'ц'і, р. мн. -т'ажок  Орфоепічний словник української мови
3. підтяжка — -и, ж. 1》 Дія за знач. підтягти, підтягати. 2》 перев. мн.Пристосування для підтримування штанів; шлейки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підтяжка — ПІДТЯ́ЖКИ (пристосування для підтримування штанів), ШЛЕ́ЙКИ. — Культура йде вперед! — Ще й як! Учора наш комірник періщив дружину французькими підтяжками. Замість віжок... (А. Крижанівський); Йон поглядав.. на свої крамні шлейки, що..  Словник синонімів української мови
5. підтяжка — ПІДТЯ́ЖКА, и, ж. 1. Дія за знач. підтягти́, підтяга́ти. 2. перев. мн. Пристосування для підтримування штанів; шлейки. Костюченко, умитий, причесаний, в білій сорочці, в яку хрестом врізалися підтяжки, перелистував книжку в цупкій оправі (Тют.  Словник української мови в 11 томах
6. підтяжка — Підтяжка, -ки ж. Веревка, которою привязывается задняя ось повозки. (Залюб.).  Словник української мови Грінченка