підусники
ПІДУ́СНИКИ, ів, мн. (одн. піду́сник, а, ч.).
Волосся в кутках губ, що є продовженням вусів.
Кир опустив голову, жовті обкурені махрою підусники тріпнулися (Григорій Тютюнник);
Кузьма Іванович .. мав тепер довгі вуса з підусниками (Ф. Бурлака).
Словник української мови (СУМ-20)