підісланий

ПІДІ́СЛАНИЙ¹, а, е.

Дієпр. пас. до підісла́ти¹.

– В Каховці ми [поденники] станемо вдесятеро дорожчі! – викрикував Цимбал на вигоні біля млинів, доки, зрештою, підіслані матір'ю цимбалята не потягли його за руки додому (О. Гончар);

Треба було послати чоловіка.., що бачив гетьмана Мазепу і що певно сказати може, що це дійсно він у своїй власні особі, а не хтось, підісланий ворогами, щоб підманити шведів і втягнути їх у біду (Б. Лепкий);

// у знач. прикм.

– Боїться тебе, що ти підісланий, – сказав Сивоокові, – а я знаю, який ти чоловік. Ти нікого не боїшся, таких люблю! (П. Загребельний).

ПІДІ́СЛАНИЙ², а, е.

Дієпр. пас. до підісла́ти².

Значення в інших словниках

1. підісланий — піді́сланий 1 дієприкметник надісланий піді́сланий 2 дієприкметник підстелений  Орфографічний словник української мови
2. підісланий — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підіслати I. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підіслати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підісланий — (-ого) мол.жарт.-ірон. Ненормальна людина. ПСУМС, 53.  Словник жарґонної лексики української мови
4. підісланий — ПІДІ́СЛАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підісла́ти¹. — В Каховці ми [поденники] станемо вдесятеро дорожчі! — викрикував Цимбал на вигоні біля млинів, доки, зрештою, підіслані матір’ю цимбалята не потягли його за руки додому (Гончар, І, 1959, 10)...  Словник української мови в 11 томах