Словник української мови в 11 томах

підісланий

ПІДІ́СЛАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підісла́ти¹.

— В Каховці ми [поденники] станемо вдесятеро дорожчі! — викрикував Цимбал на вигоні біля млинів, доки, зрештою, підіслані матір’ю цимбалята не потягли його за руки додому (Гончар, І, 1959, 10);

24 жовтня 1949 р. Я. Галан трагічно загинув у своєму робочому кабінеті від руки підісланих Ватіканом буржуазно-націоналістичних убивць (Іст. укр. літ., II, 1956, 594).

ПІДІ́СЛАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підісла́ти².

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підісланий — піді́сланий 1 дієприкметник надісланий піді́сланий 2 дієприкметник підстелений  Орфографічний словник української мови
  2. підісланий — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підіслати I. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підіслати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підісланий — ПІДІ́СЛАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до підісла́ти¹. – В Каховці ми [поденники] станемо вдесятеро дорожчі! – викрикував Цимбал на вигоні біля млинів, доки, зрештою, підіслані матір'ю цимбалята не потягли його за руки додому (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. підісланий — (-ого) мол.жарт.-ірон. Ненормальна людина. ПСУМС, 53.  Словник жарґонної лексики української мови