підісланий
ПІДІ́СЛАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підісла́ти¹.
— В Каховці ми [поденники] станемо вдесятеро дорожчі! — викрикував Цимбал на вигоні біля млинів, доки, зрештою, підіслані матір’ю цимбалята не потягли його за руки додому (Гончар, І, 1959, 10);
24 жовтня 1949 р. Я. Галан трагічно загинув у своєму робочому кабінеті від руки підісланих Ватіканом буржуазно-націоналістичних убивць (Іст. укр. літ., II, 1956, 594).
ПІДІ́СЛАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підісла́ти².
Словник української мови (СУМ-11)