під'юджувати

ПІД'Ю́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІД'Ю́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що, розм.

Те саме, що підмовля́ти.

– Не кушнірство винне, що Франц розпився, .. а винні лихі язики, що .. до злого під'юджували (О. Кобилянська);

Тільки щось їй не до вподоби, зразу ж під'юджує свого чоловіка, а він же – староста, він усе може (Л. Юхвід);

Вутанька прудко відскочила від нього вбік. – Бач, як вона від тебе, – під'юджували вугруватого з натовпу (О. Гончар);

Під'юдили податкового комісара, аби наложив на мене .. податок (І. Франко);

[Віттіг:] Знаю я, хто під'юдив проти мене мужиків та мірошників (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. під'юджувати — під'ю́джувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. під'юджувати — див. ПІДБУРЮВАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. під'юджувати — див. насміхатися; підбурювати  Словник синонімів Вусика
4. під'юджувати — -ую, -уєш, недок., під'юдити, -джу, -диш, док., перех., розм. Те саме, що підмовляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. під'юджувати — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови