пізнаний
ПІ́ЗНАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до пізна́ти.
Рада, пізнана й в окулярах, дістала від Костя розпорядження “провернути” випуск стінгазети (Ю. Яновський);
Має [поезія] можливості розсувати межі вже пізнаного світу силою людської фантазії (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)