пікірований
ПІКІРО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до пікірува́ти.
2. у знач. прикм. Який пересаджено методом пікірування (див. пікірува́ння).
– Два паростки я знайшла з такою кореневою системою, наче вона розвинулася з пікірованої розсади (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)