пікірований
ПІКІРО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до пікірува́ти.
2. у знач. прикм. Який пересаджено методом пікірування ( див. пікірува́ння).
— Два паростки я знайшла з такою кореневою системою, наче вона розвинулася з пікірованої розсади (Донч., V, 1957, 239).
Словник української мови (СУМ-11)