пікіровка
ПІКІРО́ВКА¹, и, ж. Дія за знач. пікі́рувати.
ПІКІРО́ВКА², и, ж. Дія за знач. пікірува́ти.
В наукових установах і в процесі практичної роботи стали шукати нові способи праці, щоб замінити дорогокоштовну пікіровку (Сад. і ягідн.., 1957, 134).
ПІКІРО́ВКА³, и, ж., розм. Обмін ущипливими словами.
Жартівлива пікіровка закінчується тим, що Олеся, сміючись, просить [Власа]:— Дай мені вудочку, і я половлю (Минуле укр. театру, 1953, 50).
Словник української мови (СУМ-11)