піл
ПІЛ, по́лу, ч.
Нари в селянській хаті, розміщені між піччю і протилежною до печі стіною.
Насупроти столу, між череватою пічкою й другою стіною, притулився піл (Панас Мирний);
Піл для спання, що його склав батько з товстих струганих дощок, був не дуже великий (Л. Юхвід).
Словник української мови (СУМ-20)