Словник української мови у 20 томах

пілястр

ПІЛЯ́СТР, а, ч., ПІЛЯ́СТРА, и, ж., архт.

Плоский, схожий на колону виступ на поверхні стіни чи стовпа.

Вся [площа] завалена була старим мармуром церкви, уламками пілястрів, орнаментами амбразур (М. Коцюбинський);

Кам'яний бар'єр відділяв орхестру від театрона, а ззаду театрон був оточений глухою стіною з пілястрами, крізь яку вели входи до театру (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пілястр — Піля́стр: — плоский, схожий на колону виступ на поверхні стіни чи стовпа [51]  Словник з творів Івана Франка
  2. пілястр — піля́стр іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. пілястр — -а, ч. і пілястра, -и, ж., архіт. Плоский, схожий на колону виступ на поверхні стіни чи стовпа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пілястр — піля́стр, піля́стра (франц. pilastre, з італ. pilastro) плоский, схожий на колону, виступ на поверхні стіни чи стовпа. П. має базу, стовбур і капітель, іноді канелюри.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. пілястр — Плаский, схожий на колону з базою, фустом і капітеллю виступ на поверхні стіни; виконує конструктивну й декоративну функції.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. пілястр — ПІЛЯ́СТР, а, ч., архіт. Плоский, схожий на колону виступ на поверхні стіни чи стовпа. Вся [площа] завалена була старим мармуром церкви, уламками пілястрів, орнаментами амбразур (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  7. пілястр — (див. пілястра)  Архітектура і монументальне мистецтво