пілястр
ПІЛЯ́СТР, а, ч., архіт. Плоский, схожий на колону виступ на поверхні стіни чи стовпа.
Вся [площа] завалена була старим мармуром церкви, уламками пілястрів, орнаментами амбразур (Коцюб., II, 1955, 403);
Кам’яний бар’єр відділяв орхестру від театрона, а ззаду театрон був оточений глухою стіною з пілястрами, крізь яку вели входи до театру (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 304).
Словник української мови (СУМ-11)