пілікати
ПІЛІ́КАТИ, аю, аєш, недок., що і без прям. дод., розм.
Погано грати, виконувати що-небудь на смичковому музичному інструменті або на гармонії.
Платон .. пілікає на скрипці, Ліда сміється (О. Корнійчук);
// Видавати одноманітні протяжні звуки (про смичкові музичні інструменти або про гармонію).
Пілікає нудно десь гармошка (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)