пінний
ПІ́ННИЙ, а, е.
1. Те саме, що пі́ни́стий.
Пінна вода падала з каменя на камінь (В. Собко);
Грайте ж радості і болі – Іскри в пінному вині (В. Еллан-Блакитний).
2. у знач. ім. пі́нна, ної, ж., заст. Хлібна горілка.
Еней з дороги налигався І пінної так нахлестався, Трохи не виперсь з його [нього] дух (І. Котляревський).
Словник української мови (СУМ-20)