пінявий
ПІ́НЯВИЙ, а, е.
Те саме, що пі́ни́стий.
Лютуючи від невдачі, котить [Дніпро] назад свою піняву хвилю (Панас Мирний);
Каламутні струмки, ревучі й піняві, високо стрибали через каміння (Л. Дмитерко);
Андрій наспіх випив кухоль пінявого бочкового пива (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)