пінявий

ПІ́НЯВИЙ, а, е. Те саме, що пі́ни́стий.

Лютуючи від невдачі, котить [Дніпро] назад свою піняву хвилю (Мирний, І, 1954, 347);

Каламутні струмки, ревучі й піняві, високо стрибали через каміння (Дмит., Обпалені.., 1962, 86);

Андрій наспіх випив кухоль пінявого бочкового пива (Дмит., Наречена, 1959, 243).

Значення в інших словниках

1. пінявий — пі́нявий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пінявий — Пінястий, пінливий, пінний, (напій — ще) іскристий, шумний, шумливий.  Словник синонімів Караванського
3. пінявий — див. дурний  Словник синонімів Вусика
4. пінявий — -а, -е. Те саме, що пінистий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пінявий — див. пінний  Словник чужослів Павло Штепа
6. пінявий — ПІ́НЯВИЙ, а, е. Те саме, що пі́ни́стий. Лютуючи від невдачі, котить [Дніпро] назад свою піняву хвилю (Панас Мирний); Каламутні струмки, ревучі й піняві, високо стрибали через каміння (Л. Дмитерко); Андрій наспіх випив кухоль пінявого бочкового пива (Л. Дмитерко).  Словник української мови у 20 томах
7. пінявий — ПІ́НА (непрозора легка пухирчаста маса, що утворюється на поверхні рідини), ПІ́НЯВА, ШУМ, ШУМОВИ́ННЯ, ШУМОВИ́НА рідше; НА́КИП, КИП'ЯТИ́ННЯ (на поверхні киплячої рідини).  Словник синонімів української мови
8. пінявий — Пі́нявий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. пінявий — Пінявий, -а, -е Пѣнистый.  Словник української мови Грінченка