пісковий

ПІСКОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до пісо́к 1.

Злякана отара помчала світ за очі, і піскова хуртовина гнала її все далі... (З. Тулуб);

// Який складається з піску.

Цікавою у Стрілецькому степу є рослинність піскових схилів, яка пов'язана з місцем виходу пісків (з наук. літ.);

// Який вміщує в собі багато піску.

Його хатина – з решти корабля, На неї білий шум прибою бризка, І в ніч осінню піскова земля Його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильський).

2. Який діє за допомогою пересипання піску.

Пісковий годинник вперше застосували у середні віки, тобто пізніше від водяного і сонячного (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. пісковий — піскови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пісковий — ПІСКОВИЙ – ПІСОЧНИЙ – ПІЩАНИЙ Пісковий. 1. Який стосується піску, складається з піску, містить у собі багато піску: піскові бархани, піскова пустеля, піскова земля, піскова поверхня. 2. Який діє за допомогою пересипання піску: пісковий годинник. Пісочний.  Літературне слововживання
3. пісковий — -а, -е. 1》 Прикм. до пісок 1). || Який складається з піску. || Який містить багато піску. 2》 Який діє за допомогою пересипання піску.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пісковий — пісковий пісочний (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. пісковий — Піскови́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. пісковий — ПІСКОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до пісо́к 1. Злякана отара помчала світ за очі, і піскова хуртовина гнала її все далі… (Тулуб, В степу.., 1964, 72); // Який складається з піску.  Словник української мови в 11 томах
7. пісковий — Піскови́й, -а́, -е́ Песчаный; песочный. Збірай свої війська лісовії, луговії і пісковії. Мнж. 151.  Словник української мови Грінченка