пісникувати
ПІСНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.
Суворо дотримуватися посту; не вживати скоромного.
Мася .. пісникувала тільки через те, що не хотіла сваритися з старшою сестрою (А. Кримський);
// перен. Взагалі утримуватися від чого-небудь.
Іще попросив парубок на цигарку. Бо сьогодні він пісникує: пізно вчора повернувся з оранки та й тютюну не висушив (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)