пісникувати
ПІСНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.
Суворо дотримуватися посту; не вживати скоромного.
Мася .. пісникувала тільки через те, що не хотіла сваритися з старшою сестрою (А. Кримський);
// перен. Взагалі утримуватися від чого-небудь.
Іще попросив парубок на цигарку. Бо сьогодні він пісникує: пізно вчора повернувся з оранки та й тютюну не висушив (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пісникувати — пісникува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- пісникувати — див. постити Словник церковно-обрядової термінології
- пісникувати — -ую, -уєш, недок., розм. Суворо дотримуватися посту; не вживати скоромного. || перен. Взагалі утримуватися від чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пісникувати — ПІСНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Суворо дотримуватися посту; не вживати скоромного. Мася.. пісникувала тільки через те, що не хотіла сваритися з старшою сестрою (Крим., Вибр., 1965, 342); // перен. Взагалі утримуватися від чого-небудь. Словник української мови в 11 томах