1. Словник української мови в 11 томах

пісникувати

ПІСНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Суворо дотримуватися посту; не вживати скоромного.

Мася.. пісникувала тільки через те, що не хотіла сваритися з старшою сестрою (Крим., Вибр., 1965, 342);

// перен. Взагалі утримуватися від чого-небудь.

Іще попросив парубок на цигарку. Бо сьогодні він пісникує: пізно вчора повернувся з оранки та й тютюну не висушив (Головко,II, 1957, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пісникувати — пісникува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пісникувати — див. постити Словник церковно-обрядової термінології
  3. пісникувати — -ую, -уєш, недок., розм. Суворо дотримуватися посту; не вживати скоромного. || перен. Взагалі утримуватися від чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пісникувати — ПІСНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Суворо дотримуватися посту; не вживати скоромного. Мася .. пісникувала тільки через те, що не хотіла сваритися з старшою сестрою (А. Кримський); // перен. Взагалі утримуватися від чого-небудь. Словник української мови у 20 томах