пісня
ПІ́СНЯ, і, ж.
1. Словесно-музичний твір, признач. для співу.
Дзвінка дівоча пісня, сердечна та тужлива, лунає десь у зелених горах (М. Коцюбинський);
З-над річки лине пісня голосна (М. Рильський);
* У порівн. У роботі, в батька в ласці, Як у пісні, як у казці, Дві сестри зросли (І. Вирган);
Мова – наче пісня та – протяжна, співуча; так і тягне, так і вабе [вабить] до себе (Панас Мирний);
// Мелодійні звуки пташиного співу.
Соловейко в клітці тісній Пісні виспівує... (П. Гулак-Артемовський);
Лунає в повітрі весела пісня жайворонка (М. Коцюбинський).
2. Невеликий ліричний вірш, поетичний твір, написаний в музично-поетичному стилі.
Егеж! – Переписала Я Гейнові пісні (Леся Українка).
(1) Колиско́ва пі́сня (пі́сенька, спі́ванка) – пісня, яку співають, заколисуючи дитину; музичний твір на цю тему; колисанка.
Вона тоненьким голосом затягнула колискову співанку (І. Франко);
Усміхнувся Ясь і заграв таку колискову пісню, що .. усі немовлята [поснули] (О. Іваненко);
У спiванцi колисковiй, певно, молода вчителька вистелювала своєму первiстковi барвiнком дороги (Р. Федорів);
В бойківських колискових піснях часто фігурує традиційна східнослов'янська яворова колиска (з наук. літ.);
(2) Петрі́вчана пі́сня – пісня, яку співають у Петрівку.
Не носити вже Оксані зелено-квітчастого вінка на русявій косі, не співати з однолітками дівочих пісень – ні веснянок, ні купальських, ні петрівчаних (А. Іщук);
У пі́сні (пісня́х) співа́ється (співа́лося) див. співа́тися;
(3) Херуви́мська пі́сня – те саме, що херуви́м 2;
(4) Ца́ринні пісні́ – пісні, які співали під час обходу поля на трійцю.
Колядки й щедрівки мають багато спільного з веснянками, .. а також царинними та купальськими піснями (з наук. літ.);
(5) Чума́цькі пісні́ – група ліричних і лірично-епічних пісень, у яких змальовується життя і побут чумаків.
Чумацькі пісні тісно пов'язані з білоруськими, а також російськими піснями візників..., їх часто використовували в українській класичній драматургії (з наук.-попул. літ.).
△ (6) Пі́сня без слів – невеликий наспівний інструментальний твір.
◇ (7) До́вга пі́сня – те, що вимагає багато часу для завершення, здійснення чого-небудь.
– Ага, що це у вас тут з Ганною скоїлося? – дивлячись на сестру, запитав Данько. – Довга пісня, – жваво заговорила Вутанька (О. Гончар);
Коли він напише її [дисертацію], коли захистить. Кандидатський мінімум, аспірантура... Довга, дуже довга пісня! (М. Рудь);
Захо́дитися / зайти́ся пі́снею (спі́вом) див. захо́дитися²;
(8) І́нша пі́сня – інша справа.
Але тут зовсім інша пісня... Тут справа серйозна... Коли вже Євген не може переламати себе, коли це для нього “перша й остання” .. То тут потрібен інший підхід (О. Гончар);
(9) Лебеди́на пі́сня; лебеди́ний спів чия, чий, кого – останній (перев. найзначніший) твір, вияв таланту або здібностей кого-небудь.
[Світловидов:] Я всю душу вклав у цей проект!.. Він мені навіть уві сні ввижається: чи тому, що старість, чи, може, це вже моя лебедина пісня?.. (Яків Баш);
(10) Пі́сня скі́нчена – наступає або наступив кінець чому-небудь.
[Адмірал:] Цей наказ – це слабкість їх. Вони відчувають, бояться. Але їх пісня скінчена! (О. Корнійчук);
Проспі́вана (доспі́вана, відспі́вана, скі́нчена) пі́сенька (рідше пі́сня) див. пі́сенька;
Скінчи́ти свою́ пі́сню див. скінча́ти;
Співа́ти пі́сеньку (рідше пі́сню) див. співа́ти;
Співа́ти стару́ пі́сню див. співа́ти;
(11) Стара́ пі́сня – що-небудь давно всім відоме.
– Весь зал раптом завирував: – Годі! Чули! Геть! – неслося з усіх кінців. – Старі пісні! (О. Гончар);
(12) Цига́нська пі́сня – те саме, що Цига́нський рома́нс (див. рома́нс).
Словник української мови (СУМ-20)