пісня

ПІ́СНЯ, і, ж.

1. Словесно-музичний твір, признач. для співу.

Дзвінка дівоча пісня, сердечна та тужлива, лунає десь у зелених горах (М. Коцюбинський);

З-над річки лине пісня голосна (М. Рильський);

* У порівн. У роботі, в батька в ласці, Як у пісні, як у казці, Дві сестри зросли (І. Вирган);

Мова – наче пісня та – протяжна, співуча; так і тягне, так і вабе [вабить] до себе (Панас Мирний);

// Мелодійні звуки пташиного співу.

Соловейко в клітці тісній Пісні виспівує... (П. Гулак-Артемовський);

Лунає в повітрі весела пісня жайворонка (М. Коцюбинський).

2. Невеликий ліричний вірш, поетичний твір, написаний в музично-поетичному стилі.

Егеж! – Переписала Я Гейнові пісні (Леся Українка).

(1) Колиско́ва пі́сня (пі́сенька, спі́ванка) – пісня, яку співають, заколисуючи дитину; музичний твір на цю тему; колисанка.

Вона тоненьким голосом затягнула колискову співанку (І. Франко);

Усміхнувся Ясь і заграв таку колискову пісню, що .. усі немовлята [поснули] (О. Іваненко);

У спiванцi колисковiй, певно, молода вчителька вистелювала своєму первiстковi барвiнком дороги (Р. Федорів);

В бойківських колискових піснях часто фігурує традиційна східнослов'янська яворова колиска (з наук. літ.);

(2) Петрі́вчана пі́сня – пісня, яку співають у Петрівку.

Не носити вже Оксані зелено-квітчастого вінка на русявій косі, не співати з однолітками дівочих пісень – ні веснянок, ні купальських, ні петрівчаних (А. Іщук);

У пі́сні (пісня́х) співа́ється (співа́лося) див. співа́тися;

(3) Херуви́мська пі́сня – те саме, що херуви́м 2;

(4) Ца́ринні пісні́ – пісні, які співали під час обходу поля на трійцю.

Колядки й щедрівки мають багато спільного з веснянками, .. а також царинними та купальськими піснями (з наук. літ.);

(5) Чума́цькі пісні́ – група ліричних і лірично-епічних пісень, у яких змальовується життя і побут чумаків.

Чумацькі пісні тісно пов'язані з білоруськими, а також російськими піснями візників..., їх часто використовували в українській класичній драматургії (з наук.-попул. літ.).

△ (6) Пі́сня без слів – невеликий наспівний інструментальний твір.

◇ (7) До́вга пі́сня – те, що вимагає багато часу для завершення, здійснення чого-небудь.

– Ага, що це у вас тут з Ганною скоїлося? – дивлячись на сестру, запитав Данько. – Довга пісня, – жваво заговорила Вутанька (О. Гончар);

Коли він напише її [дисертацію], коли захистить. Кандидатський мінімум, аспірантура... Довга, дуже довга пісня! (М. Рудь);

Захо́дитися / зайти́ся пі́снею (спі́вом) див. захо́дитися²;

(8) І́нша пі́сня – інша справа.

Але тут зовсім інша пісня... Тут справа серйозна... Коли вже Євген не може переламати себе, коли це для нього “перша й остання” .. То тут потрібен інший підхід (О. Гончар);

(9) Лебеди́на пі́сня; лебеди́ний спів чия, чий, кого – останній (перев. найзначніший) твір, вияв таланту або здібностей кого-небудь.

[Світловидов:] Я всю душу вклав у цей проект!.. Він мені навіть уві сні ввижається: чи тому, що старість, чи, може, це вже моя лебедина пісня?.. (Яків Баш);

(10) Пі́сня скі́нчена – наступає або наступив кінець чому-небудь.

[Адмірал:] Цей наказ – це слабкість їх. Вони відчувають, бояться. Але їх пісня скінчена! (О. Корнійчук);

Проспі́вана (доспі́вана, відспі́вана, скі́нчена) пі́сенька (рідше пі́сня) див. пі́сенька;

Скінчи́ти свою́ пі́сню див. скінча́ти;

Співа́ти пі́сеньку (рідше пі́сню) див. співа́ти;

Співа́ти стару́ пі́сню див. співа́ти;

(11) Стара́ пі́сня – що-небудь давно всім відоме.

– Весь зал раптом завирував: – Годі! Чули! Геть! – неслося з усіх кінців. – Старі пісні! (О. Гончар);

(12) Цига́нська пі́сня – те саме, що Цига́нський рома́нс (див. рома́нс).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пісня — Уже доводилося висловлювати в пресі жаль з приводу того, що з-поміж авторів пісень чомусь оголошують творців не слів, а – віршів (чи не круто звучить: “пісня на вірш”?). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. пісня — пі́сня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. пісня — Співанка, (солов'я) спів; (урочиста) гімн, славень, г. гимн, (духовна) псалом, псальма, хорал, (сумна) плач, (весела) шумка, (в 4 рядки) коломийка, (романтична) романс, серенада; (в опері) арія; (епічна) ДУМА; ФР. справа <н. це інша пісня>, відомі речі <н. це стара пісня>. Словник синонімів Караванського
  4. пісня — див. пісня канону Словник церковно-обрядової термінології
  5. пісня — [п’іс(')н'а] -с(‘)н'і, ор. -снеийу, мн. -с(‘)н'і, -сен' дв'і п'іс(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  6. пісня — -і, ж. 1》 Словесно-музичний твір, признач. для співу. || Мелодійні звуки пташиного співу. Пісня без слів — невеликий наспівний інструментальний твір. 2》 Невеликий ліричний вірш, поетичний твір, написаний в музично-поетичному стилі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. пісня — (лат. cantus, іт. canzone, фр. chanson, англ. song, нім. Lied тощо) — найбільш поширена форма вокальної музики, яка поєднує поетичний та музичний образи, а також загальна назва твору, призначеного для вокального виконання. Жанрова класифікація... Словник-довідник музичних термінів
  8. пісня — З пісні слова не викидають і свого не вставляють. Про те, що не можна змінювати. Не всяку пісню до кінця співають. Якщо справа невдала, то її не треба доводити до кінця. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. пісня — 1. віршований строфічний твір із повторами, паралелізмами, рефреном, призначений для співу; осн. вид народної лірики; 2. класичний тип ліричного вірша, створений Горацієм. Універсальний словник-енциклопедія
  10. пісня — ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал. Словник синонімів української мови
  11. пісня — Пі́сня, -ні, -нею, -не! пісні́, пі́се́нь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. пісня — ПІ́СНЯ, і, ж. 1. Словесно-музичний твір, признач. для співу. Дзвінка дівоча пісня, сердечна та тужлива, лунає десь у зелених горах (Коцюб., III, 1956, 44); З-над річки лине пісня голосна (Рильський, III, 1961, 183); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  13. пісня — Пісня, -ні ж. Пѣснь, пѣсня. Наша дума, наша, пісня не вмре, не загине. Шевч. 46. ум. пісенька, піснечка. Мет. 151. Словник української мови Грінченка