пістряк

ПІСТРЯ́К, а́, ч., діал.

Прищ.

Уся шия [Солохи] в чиряках та в пістряках (Г. Квітка-Основ'яненко);

Завітрене, плямисте лице, пошерхле, зажовкле, губи в пістряках, облущився ніс (К. Гордієнко).

Значення в інших словниках

1. пістряк — пістря́к іменник чоловічого роду прищ діал.  Орфографічний словник української мови
2. пістряк — мед. канцер, сов. рак.  Словник синонімів Караванського
3. пістряк — -а, ч. 1》 див. пістрякові. 2》 діал. Прищ. 3》 діал. Рак шлунка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пістряк — ПРИЩ (невеликий запалений горбочок на шкірі, іноді з гноєм), ВУГО́Р, ПІСТРЯ́К діал. З початком весни він вкривається прищами і ластовинням (Ю. Андрухович); Сіре вилицювате обличчя з ямками від недавніх вугрів перекосилося від страху (М.  Словник синонімів української мови
5. пістряк — Пістря́к, -ка́; -ряки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. пістряк — ПІСТРЯ́К, а́, ч., діал. Прищ. Уся шия [Солохи] в чиряках та в пістряках (Кв.-Осн., II, 1956, 211); Завітрене, плямисте лице, пошерхле, зажовкле, губи в пістряках, облущився ніс (Горд., Дівчина.., 1954, 208).  Словник української мови в 11 томах
7. пістряк — Пістря́к, -ка м. 1) Веснушки. Вх. Лем. 450. 2) Прыщи на вымени коровы. Вх. Лем. 450. 3) Родъ растенія. (Паразитный грибъ?) Чуб. VII. 576.  Словник української мови Грінченка