пістряк
ПІСТРЯ́К, а́, ч., діал. Прищ.
Уся шия [Солохи] в чиряках та в пістряках (Кв.-Осн., II, 1956, 211);
Завітрене, плямисте лице, пошерхле, зажовкле, губи в пістряках, облущився ніс (Горд., Дівчина.., 1954, 208).
Словник української мови (СУМ-11)