піца
ПІ́ЦА, и, ж.
Італійська страва у вигляді млинця із запеченими на ньому шматочками м'яса, сиру, овочів, грибів (з томатним соусом).
Та що там піци i спагетi, нехай навiть з Анкл-Бенцем, у порiвняннi з мiцненьким торiшнiм курчатком, замовленим у придорожньому буфетi! (з газ.);
Своє прізвисько “містер ”холодна піца“ Обуті отримав після того, як на дуже важливій для Японії зустрічі з іноземними журналістами гостям було подано холодну піцу (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)