піца
ПІ́ЦА, и, ж.
Італійська страва у вигляді млинця із запеченими на ньому шматочками м'яса, сиру, овочів, грибів (з томатним соусом).
Та що там піци i спагетi, нехай навiть з Анкл-Бенцем, у порiвняннi з мiцненьким торiшнiм курчатком, замовленим у придорожньому буфетi! (з газ.);
Своє прізвисько “містер ”холодна піца“ Обуті отримав після того, як на дуже важливій для Японії зустрічі з іноземними журналістами гостям було подано холодну піцу (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піца — пі́ца іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- піца — -и, ж. Італійська страва у вигяді коржа із запеченими на ньому під соусом шматочками м'яса, риби, сиру, овочів, грибів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- піца — (-и) ж.; мол.; жарт. Блювання. ПСУМС, 54. Словник жарґонної лексики української мови
- піца — Національна італ. страва; складається з паляниці з дріжджового тіста, на яку зверху кладуть помідори, анчоуси, кружальця цибулі, шматочки сиру, печериці або шинку, приправляють перцем, сіллю, орегано, посипають натертим сиром пармезан і запікають; існує багато різновидів п. Універсальний словник-енциклопедія