піца

Національна італ. страва; складається з паляниці з дріжджового тіста, на яку зверху кладуть помідори, анчоуси, кружальця цибулі, шматочки сиру, печериці або шинку, приправляють перцем, сіллю, орегано, посипають натертим сиром пармезан і запікають; існує багато різновидів п.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піца — пі́ца іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. піца — -и, ж. Італійська страва у вигяді коржа із запеченими на ньому під соусом шматочками м'яса, риби, сиру, овочів, грибів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піца — ПІ́ЦА, и, ж. Італійська страва у вигляді млинця із запеченими на ньому шматочками м'яса, сиру, овочів, грибів (з томатним соусом). Словник української мови у 20 томах
  4. піца — (-и) ж.; мол.; жарт. Блювання. ПСУМС, 54. Словник жарґонної лексики української мови