пішак
ПІША́К, а́, ч.
1. Фігура найнижчої цінності у грі в шахи.
Пішак – найслабкіша з фігур, бо має дуже обмежену рухливість: він може ходити тільки на одне поле вперед по вертикалі! (з навч. літ.);
Він поставив фігуру просто під пішака супротивника (Ю. Мушкетик).
2. перен., розм. Невпливова, незначна або несамостійна людина, яка в своїх діях цілком залежна від волі інших.
Він, бач, простий собі пішак, В тіні ізроду-віку... (С. Воскрекасенко);
– Правильно сказав про нього мій родич Георге Доброшану: король – пішак у руках американців (М. Чабанівський).
3. заст. Давня українська неофіційна земельна одиниця міри від 0,5 га до 5 га.
На Лівобережній Україні вживали такі земельні одиниці міри, як пішак (11 моргів), клітка (12 моргів) і т. д (з наук. літ.).
(1) Фе́рзевий піша́к – пішак, що стоїть перед ферзем.
Пішаки прийнято розрізняти за назвами тих фігур, перед якими вони стоять у початковій позиції. Пішаки, які стоять на вертикалі “е”, звуться “королівськими”, на вертикалі “d” – “ферзевими” (з навч. літ.).
△ (2) Прохідни́й піша́к шах. – пішак, який має можливість досягти останньої лінії противника на шаховій дошці.
Словник української мови (СУМ-20)