п'яничка
П'ЯНИ́ЧКА, и, ч. і ж., зневажл.
Те саме, що п'яни́ця.
Сусіда був не статечний чоловік, а так собі ледаченький, та ще й п'яничка трошки (В. Самійленко);
Батько Варин, Трохим Климентович, був .. тихенький п'яничка (М. Хвильовий);
Поміщик Золотарьов був безжурний гультяй – п'яничка та лобур, завсідник усіх ресторанів та кафе (Ю. Смолич);
Попереду з хрестом, повитим жовтими й червоними осінніми квітами, ішов, похитуючись, п'яничка Кирило Тупчик (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)