п'яничка
П'ЯНИ́ЧКА, и, ч. і ж., зневажл.
Те саме, що п'яни́ця.
Сусіда був не статечний чоловік, а так собі ледаченький, та ще й п'яничка трошки (В. Самійленко);
Батько Варин, Трохим Климентович, був .. тихенький п'яничка (М. Хвильовий);
Поміщик Золотарьов був безжурний гультяй – п'яничка та лобур, завсідник усіх ресторанів та кафе (Ю. Смолич);
Попереду з хрестом, повитим жовтими й червоними осінніми квітами, ішов, похитуючись, п'яничка Кирило Тупчик (С. Скляренко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- п'яничка — п'яни́чка іменник жіночого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
- п'яничка — див. п'яниця Словник синонімів Вусика
- п'яничка — -и, ч. і ж., зневажл. Те саме, що п'яниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- п'яничка — П'ЯНИ́ЦЯ (той, хто зловживає алкогольними напоями), АЛКОГО́ЛІК, ПИТУ́ЩИЙ, ПИТЕЦЬ, ПИЯ́К (ПИЯ́КА) розм., ВИПИВА́КА розм., ОПИЯ́КА розм., ПРОПИЯ́КА зневажл., П'ЯНИ́ЧКА зневажл., П'ЯНИ́ЧЕНЬКА зневажл., П'ЯНЧУ́ЖКА зневажл., П'ЯНЮ́ГА лайл., П'ЯНЧУ́ГА лайл. Словник синонімів української мови
- п'яничка — П'яничка, -ки об. ум. отъ п'яниця. Пьянчужка. Марк. 57. Словник української мови Грінченка