п'янка
П'Я́НКА, и, ж., розм.
Гулянка, вечеря, обід і т. ін. з надмірним уживанням спиртних напоїв; пиятика.
– Ну, Б'янко, поїдемо на п'янку, – зробила вона гру слів і всміхнулась (М. Хвильовий);
– Ми будемо суворо боротися проти всякого хуліганства, картярства, п'янок (І. Микитенко);
Світанком Варчук на своїй бричці віз Гуркала до Вінниці і немало дивувався: підтягнута постать і свіже обличчя начальства нічим не виказували цілоденної п'янки (М. Стельмах);
–.. Хоч убий мене, а я не повірю, щоб людина з радощів пила. Завжди єсть щось трагічне в п'янці. Щось од шукання забуття й виходу тугою збентеженої істоти (Д. Бузько).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- п'янка — п'я́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- П'янка — Пиятика Неправильно-правильно
- п'янка — -и, ж., розм. Гулянка, вечеря, обід і т. ін. з надмірним уживанням спиртних напоїв; пиятика. Великий тлумачний словник сучасної мови
- п'янка — ГУ́ЛЯ́НКА розм. (частування запрошених гостей, перев. з розвагами), ГОСТИ́НА розм., ГУ́ЛЬБИЩЕ підсил. розм., ГУЛЬБА́ підсил. розм., ГУЛЬНЯ́ підсил. розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ГУ́ЛІ розм., ГУ́ЛЬКИ розм., БЕ́СІДА заст. Словник синонімів української мови