Словник української мови у 20 томах

п'янкуватий

П'ЯНКУВА́ТИЙ, а, е.

Трохи, злегка п'яний.

Сердешний кінь чулими ніздрями удихав з .. брудної одежі приємний п'янкуватий пах соняшного [сонячного] променю й тепла (С. Черкасенко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. п'янкуватий — п'янкува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. п'янкуватий — -а, -е. Трохи, дещо п'янкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови